Церква в дії
Милосердя -це прагнення всім серцем допомагати іншим. Ісус залишив своїм учням найбільшу заповідь і велике доручення. Найбільша заповідь- це любити Бога усім своїм серцем, думкою і силою, а ближнього як себе самого. Велике доручення – проповідувати Євангелію. Заповідь любові до Бога Церква реалізовує в молитві. Першість молитви є лакмусовим папірцем нашого ставлення до Бога. Молитва без діл мертва, тому ми не лише молимось, але служим людям через вчинки милосердя. Велике доручення виконуємо використовуючи кожну нагоду для проповіді Божого слова.
З часу відновлення УГКЦ в Бершадському районі, наші парафіяни моляться, євангелізують і роблять добро. Прикладом соціальної праці на початку служіння стала парафія св.Миколая на Аскольдовій могилі. Пізніше нашу працю підтримала Львівська Освітня Фундація, о.Андрій Нагірняк, сільський голова Волошина Т.В.. Завдяки їм в 2008 році створений соціальний центр у с.Голдашівка.
Нові можливості, друге дихання соціального служіння відкрила співпраця з о.Романом Сиротичем і БФ «Карітас – Київ». Створена і діє мистецька дитяча студія у с.Осіївка, педагог – художник Чміль Анатолій Аксентійович; молодіжна медіа студія при парафії м.Бершадь. Готуємось до ремонту соціального центру в с.Голдашівка.
Харитативну працю підтримують активні парафіяни, жителі міста і сіл району. Віруючі часто відвідують з допомогою та молитвою інтернати, лікарні, школи. За багато років, з тою чи іншою місією, побували в кожному селі району і далеко за межами – міста Ладижин, Крижопіль…
З перших днів війни наші парафіяни підтримують військових, надають допомогу місцям найбільше постраждали від окупантів, допомагають переселеним. Сотні родин, тисячі людей отримали допомогу від «Карітас -Київ» в парафіях УГКЦ Бершадської ОТГ. В справах милосердя працю підтримує влада міста: мер Драган В.Г.. працівники соціальної служби Клітинський О.П., Гондарук Наталія, староста с.Голдашівка Драган С.М.
Приємно працювати з місцевими підприємцями. Зарічанський Володимир, Попова Людмила завжди коректно працюють і жертовно підтримують волонтерські проекти.
Війна відкрила обличчя потворне Росії. Нові християни наповняють храми УГКЦ, щоб служити Богу, людям, працею та молитвою. Кожна парафія- це блокпост молитви, людяності, живої проповіді. В церкві потребуючі можуть отримати найнеобхідніші продукти харчування. А головне- духовну підтримку, молитву, розмову.
Літургія для переселених –це день, коли храм наповнений людьми. Яка велика радість – вийти назустріч, спільно помолитися, сказати кілька добрих слів. Очікую з самого ранку. Несміло, наче діти переступають поріг церкви. Починається Літургія, прохання за родини, дітей, Україну. На очах сльози, в серці рани. Проповідую Боже Слово і стаю свідком чуда: обличчя ясніють, усмішки, в очах надія… Господи, тобі хай буде вся слава, честь і поклін!
Дякую Богу за покликання, честь і можливість служити Його дітям. Прошу сили, щоб більше працювати, поширювати Його Царство. За словами св.Івана Павла ІІ: «Ставати стежкою, по якій інші ідуть до Бога»
